- блювота
- -и, ж.1) Хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування; блювання.2) Те, що викидається із шлунка під час блювання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
блювота — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
вомѢти — блювота, блювотіння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
блюваки — а/к, мн. Те саме, що блювота … Український тлумачний словник
блювотина — о/ти/ни, ж., розм. Те саме, що блювота … Український тлумачний словник
блювотиння — я, с., розм. Те саме, що блювота 2) … Український тлумачний словник
блювотний — а, е. 1) Який викликає блювання. || у знач. ім. блюво/тне, ного, с., фарм. – ліки, що викликають блювання. 2) Прикм. до блювота 2). Блювотні маси … Український тлумачний словник
ригачка — и, ж., вульг. Те саме, що блювота. •• Напива/тися до рига/чки пити зайву кількість алкоголю; перепивати … Український тлумачний словник
вымьоты — тів, мн. Пр. Блювота … Словник лемківскої говірки